На престолі душі – чистий аркуш життя, –
Бог торкнувся плеча твого, вчителю.
Зустрічаєш дітей і ведеш в майбуття –
І ця місія від Сотворителя.
Бо створив він людей, а навчаєш їх ти, –
У турботах плекаєш щоденно
Сад любові і знань, щастя, віри й мети
Доглядаєш так ревно й натхненно…
І цвітуть чудо-квіти в тій дивній красі –
Обдаровані Господом діти,
І у кожній дитині є сонце в душі –
Гріх великий його погасити.
Бо пройде кілька літ – сад зміцніє, зросте, –
І все людство здивує плодами…
А Всевишній пантрує, щоб небо святе
Завжди було над школою-храмом…
На престолі душі – Літургія життя…
Бог торкнувся плеча твого, вчителю…
Зустрічаєш дітей і ведеш в майбуття…
І ця місія від Сотворителя…
Зі святом, дорогі колеги – вчителі “Джерельця”!
Зі святом кожного, хто у своєму житті і вчитель, і учень!